|
|
|||||||
|
|
Щоб скачати або заповнити онлайн форму
Натисніть Тут Щоб скачати або заповнити онлайн форму
Натисніть Тут ПРОЕКТ ОДНА НАДІЯПроект ОДНА НАДІЯ займається пошуком, навчанням та супроводом Наставників для дітей-сиріт. Мета Проекту - підготовка до самостійного життя дітей-сиріт, які знаходяться в інтернатах та дитячих будинках, через наставництво. Наставник - це доросла людина, яка стає значимою для дитини, яка хоче і може присвячувати їй свій час, знання та сили. Мета Наставника: • навчити дитину навичкам самостійного життя у суспільстві; • передати культурні, духовні та моральні цінності; • допомогти дитині розвинути свій потенціал та визначити власні життєві цілі; • стати дитині вірним товаришем і підтримкою у будь-яких ситуаціях.
Наставники тісно взаємодіють зі співробітниками Проекту, отримують всю необхідну підтримку. Для допомоги наставникам діє інформаційно-ресурсний центр та соціально-психологічний супровід. Як стати Наставником:
Завдання Проекту: 1. Привернути увагу громадськості до участі та піклування про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які знаходяться в інтернатах та дитячих будинках; 2. Підготувати дітей-сиріт до самостійного життя після їх виходу із інтернатних закладів, за допомогою проведення навчальних програм, розроблених з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей; 3. Знайти кожній дитині відповідального за нього Наставника, який буде супроводжувати її в подальшому житті. Більшість дітей-сиріт в інтернатах та дитячих будинках з різних причин (здоров’я, вік, юридичний статус) не можуть бути усиновленими. У дітей старше п’яти років шанси знайти батьків різко знижуються. Бажаючих усиновити підлітка - одиниці. Це наносить значну шкоду їх емоційному та душевному стану. В результаті, діти не підготовлені до самостійного життя, тому, більшість з них після виходу із інтернату ведуть асоціальний образ життя (кримінал, проституція, наркоманія, алкоголізм, бродяжництво и т.д.).
Згідно статистики - в Україні біля 100 000 дітей-сиріт. Після виходу із інтернатних закладів: - кожна друга дитина здійснює злочин; - кожна п’ята - стає бомжем; - кожна сьома - здійснює спробу самогубства; - тільки 1% дітей-сиріт отримує вищу освіту. Все це відбувається тільки тому, що діти-сироти не готові до реального життя за стінами інтернату, не знають елементарних речей - як готувати їжу, заробляти гроші, робити покупки та інше. Але найбільша проблема полягає в тому, що вони залишаються надзвичайно самотніми, поряд з ними немає ні однієї надійної людини, до якої вони могли б звернутися за допомогою. |
|